«Якщо говорити про професіоналів, що відбулися, то вони не раз переживали кризу вигорання. Зрілий фахівець зобов’язаний мати в своїй професійній біографії такі періоди. Вони і є вісником того, що людина дозріла для зростання, для розвитку, що в її життя і роботу приносяться зміни».

В.В.Макаров

Праця педагога неможлива без уміння спілкуватися, знайти ключик до кожної дитини. Спілкування, побудоване на взаєморозумінні та доброму ставленні до дитини, — це дієвий інструмент в арсеналі педагога. А от спілкування через силу, з роздратуванням та злістю кожен має розцінювати як поведінкове табу. Зазвичай таке спілкування спричинене негативним емоційним станом педагога. А дбати про емоційне здоров'я педагогів та вчасно попереджувати депресивні стани — одне з основних завдань психологічної  служби  ЗНЗ.

Під терміном професійне вигорання психологи Американської Психологічної асоціації називають «тривалий період часу, коли хтось відчуває втому та відсутність інтересу до оточуючого, що призводить до зниження продуктивності праці».  Професійне вигорання великою мірою пов'язане з переживанням хронічного стресу. В цьому стані, обов'язки, які покладені на особу, перевищують ресурси, які є доступні для подолання стресу. 

В Україні проблема професійного вигорання є особливо помітною. В умовах війни, низького соціально-економічного життя, відсутності доступу до ресурсів, які допомагають долати стрес, цей феномен зустрічається серед працівників практично усіх державних сфер – лікарі, вчителі, державні службовці та інші. Відвідуючи поліклініку, школу чи відділення соціального захисту, кожен має можливість зустрітися із часто непривітними чи озлобленими працівниками, які не поспішають йти кому  на зустріч чи виконувати швидко свою роботу. На перший погляд може здаватися, що ці люди ліниві чи хочуть, щоб їх якось «особливо попросили», проте, насправді вони вже давно стали жертвами професійного вигорання. 

Мета: Профілактика професійного вигорання шляхом підвищення знань із питань збереження та зміцнення психічного здоров’я та особистісного й духовного зростання педагогів.

Завдання:

  1. Ознайомити педагогів із поняттям і симптомами професійного вигорання.
  2. Сприяти формуванню практичних навичок володіння собою в різних ситуаціях; згуртувати учасників.
  3. Розвивати здатність до самоаналізу; сприяти підвищенню самооцінки.
  4. Формувати психологічну культуру педагогів.

Цільова група: молоді практичні психологи загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів міста.

Copyright © 2024 - Комунальний заклад "Вінницький ліцей №32"